Embrace
Як дизайн рятує життя немовлят
У 2007 році слухачі курсу «Design for Extreme Affordability» («Дизайн для максимальної доступності») школи дизайн-мислення «d.school» Стенфордського університету отримали незвичайне завдання: створити для немовлят з недостатньою вагою інкубатор вартістю $200. Його звичайна ціна на той час сягала від $20 000 — більше, ніж могли собі дозволити в країнах, що розвиваються. Завдяки дизайн-мисленню студенти зрозуміли, що лікарням не потрібні дешевші інкубатори — і знайшли рішення, що врятувало життя десяткам тисяч немовлят у всьому світі.

Фото: stanford.edu
Проблема: новонароджені з недостатньою вагою помирають у 20 разів частіше
За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, щороку 20 мільйонів дітей у світі народжуються з недостатньою вагою, і 95 % з них — у країнах, що розвиваються. Саме низька маса тіла (менша за 2 500 грамів) — причина 60 – 80 % смертей немовлят. Новонароджені з недостатньою вагою помирають у 20 разів частіше, ніж їхні ровесники. Це стається через гіпотермію — переохолодження. Такі немовлята не мають достатньо жирової тканини, щоб підтримувати температуру для нормального функціонування організму. Навіть на дітей, що виживають, могли чекати фатальні наслідки. Протягом першого місяця життя немовлята мають витрачати всі сили на зростання. Боротьба з переохолодженням заважає дитячому організму нормально розвиватися, і у малят виникають такі проблеми, як цукровий діабет, серцеві захворювання чи навіть низький IQ.
Підтримувати оптимальну температуру тіла дітям з недостатньою вагою допомагають інкубатори. Але вони коштують до $20 000 і працюють на електроенергії, якої іноді не буває у невеликих селищах країн, що розвиваються. Тому батьки вдаються до рішень, які є неефективними і водночас небезпечними. Наприклад, кладуть немовлят під лампи чи оточують пляшками з гарячою водою.

Медичні інкубатори коштують занадто дорого для лікарень країн, що розвиваються
У 2008 році найбільший показник смертності серед новонароджених був у Непалі. Неурядова непальська організація була готова спонсорувати вирішення цієї проблеми у рамках «Design for Extreme Affordability» у дизайн-школі Стенфорду. Виконати це завдання взялися слухачі курсу: Джейн Чен, Лінус Ліан, Рахул Панікер і Нагананд Мурт.
Потреби людей: подорож до Непалу змінює завдання
Здавалося, рішення просте — розробити дешевші інкубатори з використанням недорогих матеріалів. Але студенти «d.school» звикли працювати за методикою дизайн-мислення, в основі якого лежить емпатія — виявлення реальних потреб користувачів. Щоб це зробити, деякі члени команди поїхали до Непалу.
Коли студенти потрапили до Катманду (столиця країни), щоб поговорити з користувачами майбутнього рішення — лікарями та медсестрами — на них чекала несподіванка. У лікарнях вони побачили придбані міжнародними організаціями інкубатори, які були… порожніми. Але чому? Їм пояснили: найчастіше діти, що потребують особливого догляду, народжуються у невеликих селищах, де немає доступу до належного піклування. Вирішальний етап боротьби за життя дитини відбувається ще до того, як вона потрапляє до лікарні.
Отже, цільовою аудиторією рішення були матері, чиї діти помирали. Щоб з ними поспілкуватися, команда скасувала свої зустрічі з лікарями. Від молодих жінок вони почули тисячі сумних історій. Щоб дістатися до інкубатора, одним не вистачило грошей, а іншим — часу. Але навіть матері, що встигли довезти немовлят до лікарні, не могли залишатися з дитиною довго. Тому вже за 5 – 6 днів забирали дітей додому, де ті помирали.
Рішення: інкубатор для дороги, а не лікарні
Етап емпатії дав зрозуміти — дешевші інкубатори для лікарень не врятують дитячих життів. Потрібно створити пристрій, що допомагав би дітям зберігати тепло протягом довгої дороги з невеличких селищ до обладнаних інкубаторами центральних лікарень. Він має бути інтуїтивно зрозумілим у використанні, зручним у транспортуванні та не повинен потребувати електроенергії, якої часто немає в глибинках.
Але як його створити? Згенерувати десятки ідей, що лягли в основу рішення, студентам допомогли техніки мозкового штурму, що пропагувалися у «d.school» і заохочували пропонувати навіть шалені на перший погляд ідеї.
Створення прототипу: спальний мішок для немовлят
Протягом наступних декількох тижнів команда створила і зруйнувала близько 100 прототипів. Наприкінці курсу «Design for Extreme Affordability» студенти створили «Embrace Infant Warmer» — робочий прототип портативного «інкубатора». Ззовні він нагадував спальний мішок («конверт») для немовляти, а зсередини був наповнений пластинами з PCM («phase change material») — матеріалу, що може нагріватися до 36,6 градуса за Цельсієм і зберігати цю температуру протягом декількох годин. PCM також можна було за потреби «підзаряджати» теплом, опустивши в кип'яток на декілька хвилин. Про точну температуру всередині свідчив вбудований індикатор.
Таким чином, новий портативний інкубатор міг зберігати тепло довгий час, його було безпечно й використовувати та транспортувати. До того ж «Embrace Infant Warmer» коштував лише $25 — у 800 (!) разів дешевше, ніж інкубатор для лікарні.

Фото: stanford.edu
Тестування: небезпечні стереотипи
Після завершення курсу студенти вирішили протестувати прототип в Індії, у невеличкому містечку штату Махараштра. Члени команди припускали, що культурні особливості могли впливати на те, як місцеві матері використовуватимуть пристрій. І не помилилися.
Під час презентації Embrace розробники помітили дещо дивне. Всупереч вказівці розробників, жінки не нагрівали пристрій доти, доки індикатор температури покаже цифру 37 градусів за Цельсієм. Вони зупинялися на 30 градусах… Матері зізналися: у їхньому суспільстві вважають, що західні медикаменти занадто сильні — і тому шкідливі. Для того, щоб зберегти дітей «здоровими», вони просто… зменшували дозу.
Звичайні інженери, скоріш за все, не звернули б на цю особливість уваги. Але не ті, хто використовує методику дизайн-мислення. Розробники «Embrace Infant Warmer» замінили індикатор температури. Замість того, щоб показувати точну кількість градусів (37 з Цельсієм), на дисплеї після досягнення потрібної температури з'являвся надпис «OK».
Після успішного тестування прототипу Джейн Чен, Лінус Ліан, Рахул Панікер і Нагананд Мурті створили некомерційну організацію Embrace. У 2011 році вона розпочала доставляти «Embrace Infant Warmer» до клінік у всьому світі, заручившись фінансовою підтримкою міжнародних спільнот. Embrace отримала численні винагороди, зокрема Всесвітня організація охорони здоров'я у 2010 році визнала її кращою в номінації «Інноваційна технологія для громадського здоров'я». Діяльність компанії також привернула велику увагу медіа: TED, CNN, 20/20, Time Magazine, Wall Street Journal, Forbes та інших.
У 2012 році Embrace стала гібридною компанією, відкривши комерційний підрозділ Embrace Innovations. До нього увійшли відділи дизайну, виробництва і розповсюдження продукції. Кошти з кожної покупки перераховуються Embrace. Наприклад, Embrace Innovations запустили низку продуктів для дітей «Little Lotus Baby». Коштом кожного проданого товару до країн, що розвиваються, передається один «Embrace Infant Warmer».
Зараз Embrace це:
200$

ціна одного мішка інкубатора
22

країни світу
200 тис.

врятованих недоношених немовлят
Поділитись у соцмережах:
ВІДДІЛ СПЕЦПРОЕКТІВ
PLATFORMAGIC
magic@platfor.ma
+380636086163
Консалтингова компанія
з дизайн-мислення.
Заснована вихідцями зі Стендфордського університету в Кремнієвій долині.
інтернет-журнал
про інновації та культуру
КОМАНДА
СПЕЦПРОЕКТУ:
Юлія Саліженко
Катерина Акименко
Марія Фронощук

АВТОР ТЕКСТУ:
Віра Іванова